Skip to content Коли я прощаюсь, Клавдія Петрівна з нестриманою вдячностю цілує мене, пригортається всім тілом, гладить мої руки, рукави піджака й гарячим, жадним щопотом питає, коли я прийду. …
Пахне, як у бані, й так душно, парно, що мені зразу хочеться скинути піджак.