Результати пошуку слова: Піт

Подив і захоплення викликають витримка, хоробрість і самовладання мисливців під час полювання на бегемотів, пітонів, крокодилів, левів. … Піт тече струмками. … Кожної миті вони могли піти на дно, тому всі наввипередки почали вичерпувати воду. … Я хотів добратися до південної межі Сахари, в країну племені борну, щоб наловити там пітонів.

Він почав збуджуватися і пітніти. … піти на кухню, заварити чаю і чекати далі. … Піт щемив між лопатками. … Те, що вона могла кудись подітися, піти без його допомоги, було малоймовірним. … Лада йшла зараз у пітьмі. … І цього йому найбільше не хотілося, тому капітана лихоманило, і липкий піт заливав спину й очі.

Підлітком вона зазнавала радісного почуття сорому й визивності, біжачи від скинутої одежі до води, де рятувалась від гострих у пітьмі хлоп’ячих поглядів. … Товаришко Марто, в мене є до вас велике прохання… Чи не можете ви піти зо мною після перерви?.. … «Мені лишається тільки піти й теж не вертатись, —

Зелені вогники визирнули з пітьми. … А коли на землю спадають сутінки і місяць випливає нагору, в нашому місті пітьма, хоч око виколи. … З такою паличкою і на край світу піти не страшно!» І раптом сталося чудо… … Синку, сьогодні ми будемо з'ясовувати, чи бачить наше Дельфінятко у пітьмі.

— А не можна б піти до самого старости та пожалітись, ачей є якесь княже право?.. … Хотіли ми піти, — … — То можна б зібрати до такого більше людей і піти цілою валкою. … Вже не залазив під віз, а стояв нагорі і дивився в пітьму. … Він боявся, що в такій пітьмі можуть оборонці самі своїх рубати.

–  Ви думаєте піти по цій об’яві?  … І от – лечу в пітьмі. … Але ці тисячу років у пітьмі літатиме мій труп! … Не смерть страшна, а самотність, безнадійна самотність у вічній пітьмі. … зуби зціплені, на обличчі і на грудях – піт. … Гусєв витер піт з обличчя. … Тут була пітьма. … Гусєв зняв картуза, витер з лоба піт.

Дихання моє стало рівніше, а піт на чолі поволі висихав. … «Треба негайно піти до бібліотеки»,- … – Тебе кинуло в піт. … А ти певен, що тебе кинуло в піт тільки від спеки? … Може, піти нагору, до Сарторіуса? … Я стримавсь, але від цього зусилля у мене на чолі виступив піт. … Океану, повитого пітьмою, не було видно.

Зсередини приміщення, грубо розштовхуючи людей, силою пробивався, мало не по жіночих головах ішов якийсь гевал, розчервонілий, піт з нього градом, а сам увесь обвішаний шкребками, каструлями, вірьовками різної товщини, навіть круг шиї в нього хомутом обкинуте кільце каната.

Я все це дуже добре розумів і думав підійти до нього і сказати, шо я колись-то теж майже плакав, як і він, бо мені здавалося, шо я ніколи не буду якоюсь величиною з багатьма і різними дівчатами і місцями, куда можна буде піти. … А він відштовхнув мене й велів піти до Дєда і спитати його самого, ну, я, звичайно ж, не пішов.

–  Завтра приїжджає Пітер, мій хлопець. … Ти, кохаючи Пітера, а я Шері. … А скажи мені, чи ти така одверта з Пітером, як зі мною? … Та Беверлі була закохана в Пітера, пишалася його вродою, його родинним аристократичним статусом, і я не входив у її мрії та наміри щодо майбутнього.