Гамма-промені чи гамма промені як правильно? Здатність гамма-променів руйнувати живі клітини застосовують для знищення ракових клітин.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment Ряба здорова свиня, зіпнувшись на візок передніми ракотицями, всунула голову в сіно, шукаючи поживку, тільки довгі вуха її теліпались. … – підхопила Рузя, червона, як рак. … Зося просила одного панича з фабрики наробити ракет і забавити гостей. … Одначе ракети не вдалися.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір Posted on by / 0 Comment – Тiльки ж не пiди, неначе рак по дрiжджi, – … Я печу ракiв, знову зiтхаю, меншаю, i душа моя меншає, а в думцi все одно на мить опиняюся на попiвськiй левадi, де ковзанка отак нiвечить мої чоботята. … починаю пекти ракiв.
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment За роки навчання Інна встигла зріднитися з біленьким цим своїм градом, з його (як їй здається) античною білістю та ракушниковою золотавістю, і зараз, коли наближається час розлуки, хотілось би дівчині віршами сказати йому якісь вдячні прощальні слова…
Остап ВИШНЯ – Самостійна дірка – Усмішки, фейлетони Posted on by / 0 Comment Не рака, а Ірака! … Рак – це те, що лізе, а Ірак – це держава.
Iрена Карпа – Фройд би плакав Posted on by / 0 Comment – Тут за п'ять хвилин пішої прогулянки дістаєш рак легень, – … Бо було байдуже, загинуть вони завтра від рук терористів чи помруть через тридцять років від раку легенів.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Далі настає момент, коли зосталися тільки ті, що для рейсу, проводжаючих нема, жде нас тепер поле оте аеродромне, де всюди ракетно блищать фюзеляжі, стирчать хвости, величезні крила мало не зчіплюються між собою… … — Ракша, —
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment Слідом за першим пострілом пролунав ще один, і друга ракета ще вище шугонула в небо й розсипалася над садом золотим дощем. … Тим часом ракета за ракетою злітали в небо. … Але ракети були тільки першим сигналом до початку фейерверка.
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель Posted on by / 0 Comment Хоббі закинув ногу на ногу, поплескував ракеткою по носку свого білого черевика і про щось розповідав. … Ракети шугали вгору, вибухали й малювали заклинання. … Цей сивий чоловік був червоний як рак.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Почувався непевно, був просто тимчасовим гостем у цьому багатому й буйному місті, сидів на своєму княжому дворі або в Ракомі, яку отримав у дарунок од Коснятнна, міг, щоправда, вирушати в об'їзд земель і пригородів, щоб вершити проїзний суд, на який мав неподільне право, але тим і обмежувалися всі його самостійності.
