РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ескорт у смерть Posted on by / 0 Comment Марина дістає свою улюблену філіжанку з репродукцією картини Далі й розігрує чергову сцену зі свого ненаписаного роману: «… … Задоволені глядачі шаленіли й старанно плескали на кожну його репліку.
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова Posted on by / 0 Comment – репетував він.- Сядьте на місця, інакше я вам голови постинаю!» Олізар замовк, бо йому причулося: хтось закричав десь глибоко в домі чи надворі – крик летючий та гострий, наче падав зі скелі в провалля олень; крик тонкий, як найтендітніша волосина, але б’ючкий та різкий, наче удар стріли в груди.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment Вулицями Стамбула, розпанахуючи халати, здіймаючи руки, гасали ошалілі фанатики, проклинали гяурку-чарівницю, яка засіла в Топкапи, репетували: – … А ти, папо, чом репетуєш?
ВОВЧОК Марко – Iнститутка Posted on by / 0 Comment Та репече, та дзвякотить, та тупоче-тупоче, а далi як заплаче!..
Тарас Шевченко – Гайдамаки Posted on by / 0 Comment Шляхта репетує, А магнати палять хати, Шабельки гартують.
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Posted on by / 0 Comment Пригоди вплинули на неї позитивно, вони розвинули її й усталили, а разом з тим вона й репутації своєї не втратила, бо мати зуміла зберегти доччину таємницю, прикривши її правдоподібною версією про гостювання в тітки аж у Сибіру, де, казала вона, не почувалось голоду й молодій дівчині безпечніше було прожити лихоліття.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев Posted on by / 0 Comment Бармен почув розмову, чи, власне, репліку, яку полковник кинув мимохідь, і був задоволений.
ЛАО Цзи – Дао-Де-Цзін Posted on by / 0 Comment Коли закони і репресії в країні стають суворими – зростає кількість незадоволених і опір.
Любко Дереш – Намір! Posted on by / 0 Comment Підлітки, що навідувалися до нашої хати, всі як один, мріяли вчитися в новомодній бурсі й усі жадали нових зустрічей зі своєю репетиторкою. … Інвентар полиці доповнював репринт портрета, виконаного тушшю — Юрій Гагарін, зі скромною, але світлою усмішкою першої радянської людини у космосі.
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment – Раніше ти начебто полюбляв носити кюне – шапочку з собачої шкіри… Але він пускає мою репліку повз вуха й каже своє: –
