Результати пошуку слова: Рип
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
А я, сказати по правді, не люблю швендять, люблю сидіти вдома та не рипатись, – … Рипнули двері в прихожій: то верталась з візитів Таїсина дочка, Люба Павлівна. … – Якби не ти, я сидів би вдома та й не рипавсь. … Рипнули хатні двері. … Рипнули двері. … Цей млин гув, рипів, гуркотів, неначе мірошник пустив воду на всі заставки.
ШКЛЯР Василь – Залишенець
рипнув своєю шкуратянкою той, що мав прищаву гусячу шию. … Вона піднялася рипучими приступцями до дверей, насилу їх відчинила – протяжний скрегіт дернув по душі, і холодний протяг війнув із темної пустки, пропахлої мишами та пташиним послідом. … червонопикі, масні, розпашілі, в парадних френчах, рипучих чоботях і портупеях, –
БІЛИК Іван – Золотий Ра
А коли мені минуло дванадцятий, наша хвіртка не переставала рипати від сватів. … Ось рипнули протилежні двері й увійшла цариця, не дивлячись на царя, скинула з голови покривало, й Гіг у своєму темному кутку мало не вмер, побачивши обличчя лідійської цариці. … Одна стулка Халдейської брами рипнула й прочинилася пальців на три.
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма
Аж ось… рип!.. … Аж ось – рип у двері, і ввійшли пан сотник з писарем, шапки з паличками постановили, біля двері, а самі і стали озиратись, і пан Забрьоха і каже: «Світло горить, а її, бачу, і дома нема». – … Вже вдесяте товкмачив себе то по голові, то по грудях кулаччям і тільки що надумав було головою об стіну товктись… аж… рип!..
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Нехай би сидiла, не рипалась та хати стерегла! … Рипнули дверi з другої кiмнати, i всi дiвчата метнулись до порога од дзеркала. … Як рипнули дверi, москаль раптом прокинувсь, схопився й сiв на лiжку, витрiщивши заспанi очi. … Рипнули дверi, i в шинк увiйшов низенький, невеличкий, сухенький чоловiчок.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло
Але жандарм і не думав псувати, він зовсім стушувався, стояв ні в сих ні в тих і з дурним виглядом тер свое вухо, зрозумівши, що він тут програв і не треба рипатися. … Нарешті він не витримав і застогнав, рипнув зубами. … – Значить… ні за нюх табаки… Коли Роман говорив, він помежи словами рипів зубами від болю й стогнав.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША
Тут один із слуг, чорновусий угрин, покрутив щось за крилатим гусарським панциром — і частина стіни із зображенням якоїсь фатальної битви між християнським воїнством і бусурманами, риплячи, розвернулася, відкриваючи темне провалля. … І поки довга валка маж, риплячи повзла угору, дивився на них дід, спершись на свій посох.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
сиди, мати, з хлопчиком дома – й не рипайся! … Сіда й Грицько коло Чіпки, розв’язує свою торбу, виймає з неї сухарі – чорні, як земля, і снідають обидва разом, коли-не-коли перекидаючись словом… От рипнули двері – показався дід на порозі. … не чув, як рипнули двері. … Хтось рипнув дверима, ввійшов у хату.