СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево
Десь здалеку, з-за ріки, вітер доніс розкотистий грім, *іорна квітка диму розпукла над зеленим оксамитом плавнів. … Тепер канонада лунала розкотисто і погрозливо, з точно розрахованими інтервалами… Сухі пальці звично ковзнули по ґудзиках кітеля. … В небі прогули невидимі літаки, гримнуло кілька гучних розкотистих вибухів.