Результати пошуку слова: Розпач
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті
У ту хвилину, коли вибухла воднева бомба, вони радо перебралися з цієї розпачливої землі у країну смерті. … Бо хоч би який розпач панував на землі, все-таки залишилося трохи доброти між людьми і надії на мир між країнами. … Його вуха пронизав різкий розпачливий зойк: – … Її охоплював то розпач, то досада.
РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)
Незважаючи на всю його мужність, Фаума опанував розпач. … І син Леопарда з лютим розпачем усвідомлював, що, коли Гав не зуміє зібратися з силами, кзами доженуть їх, перше ніж вони добіжать до табуна мамонтів. … Він занепав духом, був у розпачі. … Спершу розпач додав йому прудкості, й Агу майже не відставав від Нао.
БАРКА Василь – Жовтий князь
Різку, аж розпачливу кривду відчуває з того, ніби рану від іржавого ножа, коли впікається і мучить. … Катранникові – такий розпач, мов нерви сповнені гіркими іскрами. … – з розпачем сказала Дарія Олександрівна. … Гурти селян в розпачливій застиглості: худих, як обгорілі стовпці, в лахмітинах, замість одежі, приковані поглядом до брами.
СОВА Ізабелла – Смак свіжої малини
байдуже відповіла я, і тієї ж миті з мого живота почулося розпачливе буркотіння. … Вона примчала відразу після мого розпачливого дзвінка. … – Ти сама мала сумніви, чи виходити за нього, а тепер раптом цей розпач. … Тільки та, що мала й справді гарне життя, розпачає. … Краще такий гонор, ніж розпач через наркомана.
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі
Хай вам дасть господь ласкавий, щоб ваш розпач проминув. … Знаю – ти мені не віриш, хоч тут в розпачі загину: Я для тебе – зайда, здатний на образу і на кпину. … Геть роздряпавши обличчя, діва в розпачі сидить. … Ні, вона не дасть розради, звівши з розуму мене, Не затихнуть сліз потоки, біль і розпач не мине!
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки
– розпачливо мовив Ява. … – розпачливо скрикнула Оксана. … Такий розпач мене охопив – хоч плач. … – Сюжет ясний… Без вини виннi… Злодiї мимоволi… Буває, буває… Але впадати у розпач не треба. … розпачливо прошепотiв Ява. … Тiльки тодi тiтка нарештi розпачливо загукала згори: – … Тiтка стояла поруч з дядьком i розпачливо дивилася на нас.
ВЕРН Жюль – Незвичайні пригоди експедиції Барсака
Я б тільки тоді повірив у любов жінки, коли б вона з розпачу померла над моєю могилою. … Хто були ці лиховісні істоти, що спустошували села, грабували нехитре майно бідних негрів і зникали, залишаючи після себе руїну, розпач і смерть? … – вигукнув Сен-Берен у розпачі. … – розпачливо вигукнув Марсеней.