ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment Потім прикрила фужером свій гарячий, як перестиглий бутон голландського тюльпана, ротик. … Її розкритий ротик весь час демонстрував двоярусний ряд гарних зубів, що стояли дружно й міцно. … – ще ширше відкрила й до того розкритий ротик майбутня «прес-аташе Ядвіга», як прозвав її Сідалковський.
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment – сказала кривим ротиком, не змінюючи усмішки, невістка. … Гапка здригнулася й повернула почорніле лице в невістчин бік: та стояла, звично скрививши ротика. … сказала невістка, не змінюючи кривизни ротика. … І той ротик чи проспівав, чи проказав до дяка Григорія Комарницького: –
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник) Posted on by / 0 Comment Ну розкрий ротика. … Правда ж?… Галочка подивилася на Свєточку широко розплющеними оченятами і розтулила ротик. … А Свєточка подивилася на Галочку широко розплющеними оченятами і теж розтулила ротик. … Посередині дірка, мов усміхнений ротик.
Микола Хвильовий – Синi етюди Posted on by / 0 Comment Варя пригорнула своє тепленьке немовля до своїх набухлих грудей i дала йому в його вогкенький ротик свою грушоподiбну сiсю. … Тодi тепле молоко, що дзюрчить у вогкому ротику її маленької дитини, вже здається їй червоним, мало не святим вином.
Астрід Ліндгрен – Малий і Карлсон, що живе на даху Posted on by / 0 Comment Мабуть, дитині це сподобалось, бо раптом вона злегка усміхнулась беззубим ротиком. … Потім знов засміялась беззубим ротиком і щось тихенько залебеділа. … – спитала Гунілла і з подиву аж роззявила червоного, як вишня, ротика.
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова Posted on by / 0 Comment В горлі йому купчилися слова давно забутих пісень; солодко награвала лютня, танцювали на оболоні чудові барвисті вертихвісточки і заводили, співаючи срібними ротиками пісні, що її складав той-таки Софроній.
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment тоді одкривається її чисте опукле чоло, волосся спливає хвилястими пасмами назад, очі здаються більшими і ще здивованішими, але заразом і трошки нахабними, ротик зовсім малесеньким, але лукавим, одне слово — загонисте.
Іван Драч – Крила Posted on by / 0 Comment Та мовчить твій солоний рот, Твій гарячий скептичний ротик: «Смертонько, хто ти?» Тільки дим над бровою З рудого завою…
