Skip to content …в м'яке золотисте крісло і наймичок запросила, одверто спостерігаючи за тим, як вони всідаються: Міля, як завше, скраєчку, мов сторожка пташка – зробиш необачний рух, спурхне і вилетить крізь вікно… Що б там у них з Тодорікою замолоду було не було, але, до честі Мілі, вона ніколи не нахабніла, ніколи бодай жестом чи поглядом не… 