Руч Posted on by / 0 Comment руч 1 – іменник жіночого роду (рука) відмінок однина множина називний руч руч родовий руч руч давальний руч руч знахідний руч руч орудний руч руч місцевий на/у руч на/у руч кличний руч руч [розм.]
Ручатися Posted on by / 0 Comment руча́вся, руча́всь руча́лися, руча́лись жін. … руча́лася, руча́лась сер. … руча́лося, руча́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник руча́вшись
Ручити Posted on by / 0 Comment ручи́в ручи́ли жін. … ручи́ла сер. … ручи́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник ручи́вши
Ручай Posted on by / 0 Comment руча́й – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний руча́й ручаї́ родовий ручаю́ ручаї́в давальний ручаю́, ручає́ві ручая́м знахідний руча́й ручаї́ орудний ручає́м ручая́ми місцевий на/у ручаї́, ручаю́ на/у ручая́х кличний руча́ю* ручаї́*
Ручитися Posted on by / 0 Comment ручи́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив ручи́тися, ручи́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа ручі́мося, ручі́мось, ручі́мся 2 особа ручи́ся, ручи́сь ручі́ться МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа ручу́ся, ручу́сь ручимо́ся, ручимо́сь, ручи́мся 2 особа ручи́шся ручите́ся, ручите́сь 3 особа ручи́ться руча́ться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
