Результати пошуку слова: Ряст
Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ
Далі з’являвся голубий ряст, а прадід наказував зірвати його швиденько і топтати, приказуючи: «топчу, топчу ряст, дай, боже, потоптати й того року діждати!», … а хто не встигне — тому на той рік рясту не топтати, на лаві лежати, і ряст у Данилка був дивним тройзіллям, і казав Данилко за всіма, коли хтось трудний одужував, —
Улас Самчук – Волинь
А тут такi величезнi, значно бiльшi, нiж у Лебедщинi, рiзнi дерева, що саме розвиваються, сонце ледве продирається крiзь їх вiття, безлiч усiлякого птаства гармидерить угорi i безлiч усiлякого рясту росте пiд ногами. … Як тiльки набубнявiла в лiсi перша брость, як тiльки ряст зiйшов, як тiльки зазеленiла перша лука – кiнець школi.
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість.
Весна швидко розвивала зелені віті в Якимовім гаю; черешні, вишні й усі овочеві дерева поверх зеленого листу вкрилися молочним, білим цвітом, а земля — різнобарвним рястом. … Молися, янголе Божий, за мене грішну молися!” До обіду Лукія втішалася своїм сином у хаті, а по обіді закутала його й пішла в садок рясту рвати.
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила; І на полі жайворонок, Соловейко в гаї Землю, убрану весною, Вранці зустрічають Рай, та й годі! … Треба кров’ю домальовать, Освітить пожаром; Сонця мало, рясту мало, І багато хмари. … Загинеш, серденько, загинеш, Мов ряст весною уночі.