Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ
Козака на тім світі й без хреста пізнають! … Там вершники, рятуючись од козаків, кидали загрузлих коней і метушилися піші, гинучи хто в болоті, хто у річці, а хто й од козацького списа. … Він ночує у моєму замкові, що стоїть мало не біля самої річки. … Нудьга за молодою дружиною не покидала його й на хвилину, а до тієї нудьги приєдналося ще каяття у тому, що своїм коханням він згубив того, кого так ніжно любив.