Ольга Кобилянська – Земля
Лежав кілька місяців у шпиталі, вимучився, сарака71[71], бо йому не могли витягнути кулі. … А тато, сарака?..- … Що ти знаєш, сарако, як я вас вигодувала! … Та й забирають і від неї, сараки. … говорив заодно, сарака. … – Сарака! … – А він, сарака, гадав, що мами не застане вже живої! … Що він, сарака, гадає?