Результати пошуку слова: Сив

– усміхнувся у сиву бороду дід Онопрій. … Огрядний сивовусий полковник Ілляшенко витягнув з-за пояса пернача. … Одягнутий у добротний дублений кожух з сивим коміром і такою ж окантовкою, чорноокий, горбоносий, він гордовито сидів у оздобленому сріблом сідлі, кидаючи навкруги з-під соболиної шапки бистрий погляд.

Він був не сам, а з сивим невеличким дядечком у брилі. … – здивовано думало Слонятко.- Куди ж це ведуть мене?» Воно не знало, що Сивий Чоловік ще вчора помітив його з вікна трамвая, коли воно танцювало, і довго розшукував його… … Так наше Слонятко стало жити і вчитись у Сивого Чоловіка.

Народна пісня I ЧОРНА ХМАРА Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька й від Зінька, меншого брата… … Дак, як узято в Сивашів сало, Денис і намігся, щоб потрушено Рябченка. … Дак отакі гості сиділи в світлиці в Дениса Пилиповича Сивашенка за столом, повним усякої страви.

Дiвчина захоплено дивилась на обличчя Анта – засмагле, все в глибоких зморшках, з срiблясто-сивою бородою, з довгими вусами. … Вуйко, уй – дядько, вихователь, пестун.) його Асмус в темному опашнi, на якому окреслювались сива борода й блiдi руки. … Тодi до стравницi зайшла лiтня, трохи зiгнута жiнка з сивим волоссям – ключниця Ярина.

Ректор патер Вінцентій був уже пристаркуватий, сивий, але повний на виду, здоровий, плечистий та тілистий чоловік. … Несподівано в кутку світлиці одчинились двері тихо, без шуму, і з дверей ніби висунулась червона постать єзуїта-професора, гладкого й сивого. … Старим сивоусим магнатам така річ молодого князя не припала до вподоби.

Сухобрус, сивий, аж бiлий, розмовляв з знайомими купцями. … В його флiгель все частiше навiдувались сивi ченцi, русявi й чорнявi молодi послушники. … Старий сивий священик вийшов на ганок i спершу не впiзнав свого сина. … Радюк сидiв коло стола, сивий, аж бiлий, але його лице було й тепер гарне й свiже.

За татарським бродом із сивого жита, з червоного маку народжується місяць, і коло козацької могили, як повір’я, висікається старий вітряк. … Бо й тепер од печалі сивіє жито над Ханським і Чорним шляхами, бо й тепер є татарські броди й козачі могили. … Тоді я тобі дам, як у пісні, сивого коня та чорну бричку — і їдь на оглядини.

В яблуках мед, пасiка, бджоли, дiд сивенький – смачно… … I уявив: Сиваш, тривожна нiч, море i 10 000. … Махновщина по Сивашу на тачанках. … Гей, ти, сивий! … Гей, ти, сивий! … Христина сива бабуся й мудрих слiв не розумiє. … На сивiм фонi в iмлi маячить постать. … …Отже, сидить Веронiка, а Христина пiдбирає своє сиве волосся.

Озоветься старший брат до середульшого словами, Обіллється гіркими сльозами: “Прошу я тебе, братику мій рідненький, Як голубонько, сивенький! … Та ще у неділю, барзо рано-пораненьку, Не сива зозуля закувала, Як дівка-санджаківка коло пристані походжала Та білі руки ламала, словами промовляла.

Сухеньке личко, заросле сивою борідкою, робило його схожим на продавця ікон. … безпремінно й Інокентій там треться, уже водить за собою ватагу шибайголів у сивих шапках, виграє очима, як вввк біля кошари. … висловився дідок, пощипуючи себе за сиву борідку. … — лається стара сива єврейка з виснаженими очима.