Олесь Гончар – Берег Любові
Знайома баржа незрушно стоїть на чималій відстані від берега — насмоктує для будов чорний пісок з морського дна. … Скаже й, відклавши роботу, спочине, задивиться в той бік, де синьо, де море. … Отам, де синьо, діти, хотів би зараз бути цей ваш «адмірал»… … Була ніч, розвированість, чорний хаос стихій.