Скапаритися Posted on by / 0 Comment скапа́рився, скапа́ривсь скапа́рилися, скапа́рились жін.р. … скапа́рилася, скапа́рилась сер.р. … скапа́рилося, скапа́рилось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник скапа́рившись
Скапутитися Posted on by / 0 Comment скапу́тився, скапу́тивсь скапу́тилися, скапу́тились жін.р. … скапу́тилася, скапу́тилась сер.р. … скапу́тилося, скапу́тилось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник скапу́тившись
Скапаратися Posted on by / 0 Comment скапара́вся, скапара́всь скапара́лися, скапара́лись жін.р. … скапара́лася, скапара́лась сер.р. … скапара́лося, скапара́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник скапара́вшись
Скапуститися Posted on by / 0 Comment скапу́стився, скапу́стивсь скапу́стилися, скапу́стились жін.р. … скапу́стилася, скапу́стилась сер.р. … скапу́стилося, скапу́стилось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник скапу́стившись
Скаполіт Posted on by / 0 Comment скаполі́т – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний скаполі́т скаполі́ти родовий скаполі́ту скаполі́тів давальний скаполі́ту, скаполі́тові скаполі́там знахідний скаполі́т скаполі́ти орудний скаполі́том скаполі́тами місцевий на/у скаполі́ті на/у скаполі́тах кличний скаполі́те* скаполі́ти*
Скапарити Posted on by / 0 Comment скапа́рити – дієслово доконаного виду (зробити нашвидку, абияк; спартачити) Інфінітив скапа́рити однина множина Наказовий спосіб 1 особа скапа́рмо 2 особа скапа́р скапа́рте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа скапа́рю скапа́римо, скапа́рим 2 особа скапа́риш скапа́рите 3 особа скапа́рить скапа́рять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Скапустити Posted on by / 0 Comment скапу́стити – дієслово доконаного виду Інфінітив скапу́стити однина множина Наказовий спосіб 1 особа скапу́стьмо 2 особа скапу́сть скапу́стьте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа скапу́щу скапу́стимо, скапу́стим 2 особа скапу́стиш скапу́стите 3 особа скапу́стить скапу́стять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Скаплунити Posted on by / 0 Comment скаплу́нити – дієслово доконаного виду Інфінітив скаплу́нити однина множина Наказовий спосіб 1 особа скаплу́ньмо 2 особа скаплу́нь скаплу́ньте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа скаплу́ню скаплу́нимо, скаплу́ним 2 особа скаплу́ниш скаплу́ните 3 особа скаплу́нить скаплу́нять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Скап Posted on by / 0 Comment скап – іменник чоловічого роду (вода, що стікає) відмінок однина множина називний скап ска́пи родовий ска́пу ска́пів давальний ска́пу, ска́пові ска́пам знахідний скап ска́пи орудний ска́пом ска́пами місцевий на/у ска́пі на/у ска́пах кличний ска́пе* ска́пи* [діал.]
