Skip to content
Старий сидів на тому ж місці, де стояв недавно, скраю урвища, над рікою. …
Клубки пари наповнилися дивовижним сяйвом, і великий отвір, який виник там, де щойно була стіна, світився скраю – то збігав розм’яклий, наче віск, бетон, чи скло, чи ще щось – не знаю.