ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ – ФІЛОСОФІЯ СКОВОРОДИ Posted on by / 0 Comment друге сонце», або «сонечко», як його зве Сковорода, що й є головний образ Божий 89. … «пташки красно співають, сонечко ссяє, холодні джерела ллються, потічки біжать, квітки тендітно ростуть, вибиваються з землі…» 80.
АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари Posted on by / 0 Comment – Я так люблю тебе, сонечко, – … – Вас неможливо порівняти, сонечко, –
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори Posted on by / 0 Comment Більбо сумовито розмірковував про те, що пригоди – це не тільки прогулянки на кониках під травневим сонечком, коли Балін, якому щоразу доручали пильнувати, сказав: – … ТЕПЛА ЗУСТРІЧ Трохи пропливли, і почало пригрівати сонечко.
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment Сонечко усмiхається радiсно у свої вуса променевi. … Якось, прокинувшись уранцi, я побачив, що дощу вже нема i сяє сонечко.
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Як те сонечко, так зайдеш ти для нас, а я розіб’юся, жаль за тобою виссе мою кров і побілить моє волосся. … Він молодий… Він був сонечком у моїй хаті.
Семен Скляренко – Святослав Posted on by / 0 Comment Сонечко моє, життя моє, радість моя, де ти, де ти, озовися?! … сонечко!
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment …тобі гніздо малинівки, і заграють на сонці кольори, і запахнуть усі достиглі ягоди разом із розпареною кропивою, і побачиш, як тонко Бог вирізьбив малиновий лист, і як «сонечко», немов вертоліт, злітає з твого пальця, а руда мурашва снує уверх і вниз по всіх стовбурцях, квапиться кудись поміж хабаззям — і нічого тобі більше не треба…
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment «Уже сонечко світлом своїм день новий усюди розсвітило і пташки, веселих пісень у зеленому вітті вищебечуючи…» і далі по тексту – характерне для багатьох інтродукцій «Декамерону» авторське звернення до буколічного топосу – опису чудового місця на лоні природи.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment відразу мені на душі розвидняється, наче хтось вніс туди сонечко й засвітив. … Гріло сонечко, в майстерні було тихо, стрекотали реле, й чути було тільки римування у два голоси.
КУЛІШ Пантелеймон – Споминки старого діда Posted on by / 0 Comment Пригріє весняне сонечко, шелесне молодим листям дерево,- ізнімуться роєм небожата, в кого одежа вже наскрізь світиться – пора міняти на саєти!..
