Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала» Posted on by / 0 Comment Тут і там зазирало сонечко золотим сяєвом крізь смерекове галуззя — і десь знов недалеко шуміла ріка, а враз з тим шумом розходився і гук млина. … А он сонечко вже хилиться з полудня чимраз нижче, а її ще нема.
ВОВЧОК Марко – Два сини Posted on by / 0 Comment Уже зоря зайнялась, вже й сонечко зійшло, а він міцним сном висипається, розкидався-розгорівся… Як його звечора трудно упорхати, так і піднять уранці.
ЯЧЕЙКІН Юрій – Бiблiйнi пригоди на небi i на землi Posted on by / 0 Comment Вийде молодиця на сонечко, i волосся само кучерявиться. … Наступного дня я пiднявся разом з сонечком, щоб не прогавити унiкального видовиська.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Крапчасте сонечко повзло по бур'янині, кволе, передосіннє. … Ждали, доки сонечко доповзе на кінець пальця й злетить.
Борис Грінченко – Серед темної ночі Posted on by / 0 Comment Мати хоч і погримає, і поб'є, було, та й пожалує,— Левантині й сонечко засміється. … Йому б красуватися та пишатися, як квітці під теплим сонечком, а от же мусить гинути.
СОВА Ізабелла – Смак свіжої малини Posted on by / 0 Comment – Якщо домалювати маленьке жовте сонечко, нічого не зміниться. … Поза тим, припечене морським сонечком обличчя білявця, безтурботні блакитні очі, міцне підборіддя й ніс: прямий, короткий, скандинавський.
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment Коли ми з Беатою Пінкернайль та її телевізійними хлопцями, оператором і звукачем, урешті знайшли на Янівському цвинтарі могилу Антонича, то з-за хмари якраз визирнуло сонечко. … «Сонце» тут не скажеш – винятково «сонечко».
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment – Ото зрадіє, мат-тері його ковінька, коли таке ясне сонечко загляне раптом у його осиротілу хату. … З голубої високості усміхалося і землі, і людям, і всьому живому золоте сонечко.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment Сонце добре знає всіх, хто живе в цьому селі, і не ображається, якщо навіть малюки-безштаньки звертаються до нього на «ти»: Сонечко, сонечко, Заглянь у віконечко… Сонце сходить раненько, але йому ніколи не вдавалось встати раніше за людей.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Тяжко жить на свiтi, а хочеться жить; Хочеться дивитись, як сонечко сяє, Хочеться послухать, як море заграє. … – Ще й сонечко не зайшло, як я спокутувала грiхи, а оце хоч iди до ченцiв та знов сповiдайсь.
