Результати пошуку слова: Сонце

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

А пора ж осiння, вiтер студить низом i до всього гостро торкається, сонце, червоне та велике, поволi за млин ховається, верби листя своє, рудим пiдбарвлене, гейби кури пiр’я весною, стрясають iз себе до землi, до рiчки i де попало. … Поле вироблене, вигноєне, пiд сонцем. … Над усiм палахкотить сонце.

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Posted on by / 0 Comment

Лева владного, що гідно носить спис, і меч, і щит, І Тамар, царицю-сонце, світлий лал її ланит,- Чи посмію їх вславляти, чи складу пісенний спит? … І вона над світом сяла, з сонцем зрівняна немов. … Як вона зросла, то сонце світлом тьмарила своїм. … Чим красуню сонцелику я порадувати маю, Якщо зниклого тужливця так ніде й не розшукаю?

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Iшов уздовж вулички, брук – тільки в нікчемних залишках, інколи розливалася на дорозі брунатна калюжа, скраю галасливо хлюпалися горобці: сонце впало на плесо, і калюжа раптом заграла й запромінилася гострими голубими спалахами. … Була така гарна й молода під тим сонцем! … 5 Олександра любила прокидатись у залитій сонцем кімнаті.

100 найвідоміших образів української міфології

Posted on by / 0 Comment

Литовський коваль Телявель викував Перкунасу сонце. … Битва громовика із хмарою відбувається для того, щоб визволити життєдайний, запліднюючий дощ або сонце: Бий, дзвоне, бий, Хмару розбий! … У неолітичній міфології сонце вважалося дітищем бога потойбіччя, атрибутом якого був вогонь.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Шевченко ЗАМІСТЬ ПРОЛОГА Вересневе сонце непомітно зайшло за потріскані негусті хмари і зразу ж розіслало аж за ліс недобілені полотна. … Сонце вискочило на вузьку міжхмарну прогалину і кинуло під ноги молодиці живу узорчасту тінь розлогої яблуні. … горбатою, тінню нахилилась над матір’ю літня, висушена сонцем і наймами жінка.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Сонце — майове, щедре, реготливе — з розгону б’є крізь розчинені широченні вікна в дзеркально вигладжений паркет, одбивається, перелітає в жовті дерев’яні стіни, в дерев’яну стелю, грає скрізь зайчиками від металу апаратів, лоскоче червоне, м’ясисте вухо Мертенса. … Сонце жовтими плямами мрійно гойдається на білій кошлатій купі.

ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій

Posted on by / 0 Comment

Сонце ось-ось випірне. … І коли сонце після довгого ясного дня хилилося до заходу, синява густішала ще більше, і долина пропадала у ній. … Добре, коли сонце. … Там, на цьому підводному заводі, під кілометровим ковпаком палало дейтерієве сонце. … І пригасили штучне сонце. … Сонце нагріло газ.

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1

Posted on by / 0 Comment

Але нарешті зайнявся світ славетної днини 22-го вересня, зійшло сонце, хмари розтанули, прапори затріпотіли, і розваги почались. … Зійшло сонце. … Сонце вже закотилося, прохолодний блідий вечір тихо танув у сутінках. … Якось у літню спеку він схилився над водою і відчув, як сонце палить йому потилицю, а відблиски на воді колють очі.

Микола Хвильовий – Синi етюди

Posted on by / 0 Comment

Степи, шулiка, i лiтнє сонце вiдходить за обрiй, а за ним молочна стежка спiває бiлих, а може, й червiнькових пiсень, мукають корови, з пасовиська бредуть – i далi-далi. … Павлина Анфисiвна, як заходить сонце, iде до ставка, до купальнi, роздягається, оглядає тiло й зiтхає.

МИРНИЙ Панас – Повiя

Posted on by / 0 Comment

Сонце сховалося за зеленi хмари; з полудня вiтер повiяв; зробилась одлига. … Сонце, показавшись зранку, посунуло знову за хмари; зеленi вони та непривiтнi обложили все небо. … Сонце, цiлий день закрите хмарами, надвечiр вибилося з своєї неволi i, сiдаючи за гору, обливало червоним свiтом усе село.