Результати пошуку слова: Соняшник

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

Ну, може, винен я, що частіше малював лише красу, веселі села, соняшникові поля, осяяні електрикою міста. … Не випадково він малював переважно старі карпатські ґражди, білі під соломою полтавські хатки, верби і тополі, лани соняшника, що цвіли й світилися на цілу Україну.

ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

Posted on by / 0 Comment

…дяк, то він і сам напустив немало туману в цьому світі, а оце зараз натхненно напускає його і люба йому Явдоха, бо розцвіла перед ним, як соняшник, і від позирів на того соняшника щось ніжно млоїло в Григорія під серцем, адже вигороджувала його, а заодно й себе, але його втопити увіч не бажала.

ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці

Posted on by / 0 Comment

Настає літо, і, розлившись нестримною повінню, хату затоплює зелень: здіймаються темно-зелені хвилі кукурудзи, водоспадами ллється витка квасоля, пливуть, задумливо погойдуючись, ясночолі соняшники. … Саме довкола буяла зелень, червоніли вишні, достигали соняшники.

Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею

Posted on by / 0 Comment

Далі підвели жовтаві голови соняшники, в долині блищав ставок, а біля нього серед дерев прозирав червоний дах. … І тому треба встати, треба йти вперед, знайти людей, довідатись, яке лихо впало в а них, чому цей живий острівець оточила мертва пустеля… Вузька стежина, плутаючись поміж соняшників, вела через город.

Журнал Сучасність 1961 – 1991

Posted on by / 0 Comment

4 Небесників дві пари нагорі; і вікна: вихори, шибками барвні, в зріст; то — як дозрів пшениці лан, чи — пролісок надсніжну синь схиля, чи — Ірисовий віолетник, чи — лілій королівських білість, мов саєтних, чи — як чебрець ліловий, чи — гіяцинти, соняшник, тюльпан, волошки.

СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський

Posted on by / 0 Comment

Окремi прозорi днi – як чудовi просвiти в iнший свiт, в свiт руху, боротьби, любовi… Сонце за вiкном палати вабить його, як розквiтлий соняшник з українських полiв. … I, подiбно соняшниковi, Коцюбинський з лiжка повертає обличчя до промiння, неспроможний встати, знесилений i блiдий сонцепоклонник.

Олесь Гончар – Берег Любові

Posted on by / 0 Comment

На соняшниках сьогодні був — просто душа кров’ю обливається: ледь дихають. … соняшники, що світять на море золотими коронами (це оті, що, змучені, прибиті посухою, стоять цього літа за Кураївкою, мов ромашки, з останніх сил борються за життя).