Тарас Бульба-Боровець – Армія без держави Posted on by / 0 Comment В ім’я чого цей, так жорстоко катований народ зберігав всі ці святощі, наражаючи себе на небезпеку смерти та з якої це нагоди він їх тепер з такою урочистістю витягає з-під влади щурів та мишей, щоб поставити на незграбний поточений шашлями столик, але зате накритий соняшною скатертиною, поперевишиваною червоною ниткою?
Олександр Довженко – Україна в огні Posted on by / 0 Comment Пробігли втікачі через городи, соняшники, через леваду, гречку. … Величезна зграя вороння піднялась над соняшниками і затулила небо. … Між бур’янами, лободою та іншою дичиною невмирущі соняшники повертали свої мрійні голови на схід сонця.
ФІВЕГ Гейнц – Полум’я в лабораторії №1 Posted on by / 0 Comment Сонячний промінь грав на білих металевих частинах апаратів. … а сонячний день.
ВОВЧОК Марко – Iнститутка Posted on by / 0 Comment Опiвдня сонячний промiнь гарячий перекине че. … Увечерi, смерком уже, вертаються з панщини люди, потомленi i варом соняшним, i тяжкою працею; всi мовчать – хiба який зiтхне важко або заспiває сумної, сумної стиха… Часом несподiвано котора дiвчина вбiжить до мене з будинку.
СОВА Ізабелла – Смак свіжої малини Posted on by / 0 Comment Ми зустрілися б при сонячному світлі, і все зникло б. … Крок до сонячного майбуття. … До сльотавого Ринку й до сонячного пляжу.
ФРАНКО Іван Якович – Iз секретiв поетичної творчостi Posted on by / 0 Comment Одним словом, вона нагадує ту бабу в народнiй фацецiї, що жила в темнiй хатi i силкувалася внести до неї свiтло, ловлячи сонячне промiння решетом.
Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment Прекрасне, сонячне, темпераментне місто над Чорним морем ще дихало не дуже чистою атмосферою останніх часів непу.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків Posted on by / 0 Comment На сонячній плямі полянки, що закралась в похмуре царство смерек, скакав біленький хлопчик, немов метелик пурхав зі стебла на стеблину, а обидві корови – жовтаня і голубаня, просунувши голови межи галузки, привітно дивились на нього, жуючи жуйку, та зрідка дзвонили йому до танцю.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment Його золоті хрести було видно за кілька миль, сонячного дня вони виблискували зорями в синяві лісів і, мов рятівний маяк, привертали до себе погляди нещасного під'яремного люду, вселяючи в його змучену душу надію.
СКОВОРОДА Григорій Савич – Байки Харківські Posted on by / 0 Comment так зробив мiй майстер, i цим я не лише не заважаю, але ще й допомагаю, аби годинник мав єдиний шлях по сонячному колу.
