Результати пошуку слова: Спориш

Спориш

Posted on by / 0 Comment

спори́ш – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний спори́ш спориші́ родовий споришу́ спориші́в давальний споришу́, спорише́ві спориша́м знахідний спори́ш спориші́ орудний спорише́м спориша́ми місцевий на/у спориші́, споришу́ на/у спориша́х кличний спори́шу* спориші́*

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

У вуличці повно пухкої пилюки, нона після ночі прохолодна, а на толоці там і споришець тобі босі ноги росою полоскоче — це остаточно розганяє сон. … — Споришець! … — Дивись: оце ж і є він, спориш, трава із трав… … Бо таки ж зустріч: справжній споришець-кучерявчик стелиться в нас біля ніг — пробивсь, проріс крізь усю планету!

Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

— підбіг Іванко, узяв бриля і, по-козацьки сівши на спориші, почав лічити таляри, шаги, гривни та золоті. … Пощипуючи зелений спориш, двором ходили китайські гуси, заведені ще Василем Степановичем, Васьковим дідом. … Зіиіпла на спориш і, оминувши судженого, побігла до льоху.

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Раптом відчув, як з вигону запахло споришем: то тихий вітер, пролітаючи хутором, приніс його. … Тимко постояв ще хвилину і тихою ходою пішов до хати, напетляв за собою темну мережу слідів по росистому спориші. … Пам'ятаєш, Тимку, як він наших яблук об'ївся, а тоді голим животом по спориші лазив?

Остап Вишня – Мисливські усмішки

Posted on by / 0 Comment

– кидаєте ви, i вистрибом, вистрибом, не шляхом, а по зеленому споришi мчите до дiда Махтея, що живуть у Василлi, на забаштах, i що їхнiй Павло нашу Степаниду держить. … – ляскаєте ви й перекидом летите разом з Бровком iз сiна на спориш.