Результати пошуку слова: Стовбур

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад

Posted on by / 0 Comment

Буяла зелень, темніли стовбури дерев, і всі відстані неначе змінилися. … Розділ шістнадцятий Він прокинувся на світанку, тільки-но за вікном стало видно стовбури сосон. … Підступати ближче з собакою він боявся, тому відтяг пса назад, за вітром, повалив на землю біля стовбура дерева й спробував примусити його лежати.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

Там вони попали під такий гураганний обстріл, що кора злітала з дерев, тріски летіли межи очі, кулі ляскали об стовбури й лопотіли у гіллі, ніби сипалися з неба. … На ніч брав мороз, він похрускував під копитами Мудея, іноді озивався сухим тріском у стовбурах дерев, і тріск той перекочувався лісом, як весняний крик деркача.

Крістоф Рансмайр – Останній світ

Posted on by / 0 Comment

Котта штовхнув їх і ту ж мить, мовби злякавшись чогось, так і завмер із випростаною рукою: там, у світлому кутку подвір’я, на холоді гір, серед решток снігу та замерзлих [9] калюж, сумирно стояла собі зелена шовковиця; стовбур її був побілений вапном – щоб не точили шкідники, а сніг під деревом аж посинів од падалишніх ягід.

МАЙН Томас Рид – Вершник без голови

Posted on by / 0 Comment

але вогонь пожер їхнє пірчасте листя, і тепер від них лишилися тільки обвуглені стовбури та чорне гілля. … То був високий стрункий кактус – його зеленого соковитого стовбура не брав вогонь. … Галявину півколом обступали дерева, і їхні стовбури скидалися на колони, що підтримують склепіння якогось лісового амфітеатру.

ВДОВИЧЕНКО Галина – Тамдевін

Posted on by / 0 Comment

Лiс золотисто-срiбний, казковий: золото дерев та рудого шару листя пiд ногами, срiбло букових стовбурiв та летючої павутини в повiтрi. … Лише стовбури букiв та поваленi буревiєм сухi смереки довкола. … Повалений стовбур старого дерева за нiч обсiли розсипи мiцненьких опенькiв.

БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика

Posted on by / 0 Comment

Зміїсто-гнучке тіло індіянина, виблискуючи у місячному сяйві, хутко злітає по стовбуру пальми на гасієнду. … Хіба що раніше перші мандрівники, простуючи цими безгомінними просторами, сподівалися якогось чуда, і очі їхні вишукували поміж високими стовбурами асаї казкову постать “золотої людини”.

СУШИНСКИЙ Богдан – Рiка далеких мандрiв

Posted on by / 0 Comment

На двi скелi обабiч водоспаду хлопцi поклали стовбур модрини. … Ось Роман нарештi дiстався того берега, повернувся до нас обличчям, хоча навряд чи помiтив мене й Iнгу, постояв трохи i знову ступив на стовбур. … Та все одно я довго вагаюсь, перш нiж ступити на середнiй стовбур.

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Під чорним стовбуром верби заворушилися дві постаті. … все й стоїть стовбура, не розгинається. … в захопленні подумала вона, жадібно, із знанням бувалої ненаситної тигриці, промацуючи очима міцний, загорілий стовбур Денисової шиї.. « … З темряви поволі виступали стовбури дерев, угорі, між кронами, світлішали небесні озерця.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

Велетенський чоловік з побитим крутою сивизною диким заростом на голові й на обличчі, прикритий спереду шкурою тура, зачепленою грубим ременем за схожу на стовбур старого дуба шию, чаклував над полум'ям. … –  Бо гілля там не видно, воно десь далеко-далеко вгорі, а видимі самі стовбури і кора на них від довголіття зчервоніла.

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Володько ж втiлена повага… Зiйшов на обчовганий стовбур верби (“i як вiн, халєла, не боїться”), … Школярi скоро розсичалися i змiшалися зi стовбурами дерев, кущами лiщини та пташачим спiвом. … Лишається, мов обтятий вiд пасинкiв стовбур, Хома Ет-тоє. … Велетенськi їх стовбури поволi пересуваються перед очима.