Skip to content саме на цих ясних, освітлених людським розумом стовпах трималися небо, земля, океан і біосфера. …
Він зупинився лише тоді, коли відчув крижаний подих завірюхи, яка кружляла, мов дзига, поміж стовпами, гула у колючому дроті, танцювала скажений одноманітний танок біля теплих крематоріїв, збивала з ніг в’язнів. Виходила на вигiн, дивилася на поле, на тумани, до станцiї (за сорок верст Кочубеївка була), i були гони, i верстви, i тракт, i стовпи, i було тоскно, i хотiлося невiдомого. …
Верстви, гони, стовпи i шляхи, i знову шляхи… …
Зупинилася бiля верстового стовпа вiдпочити. …
Розбiглись дороги, розбiглись стовпи. Я вимкнув бібліотеку, чемно випровадив кібера, який хтозна-звідки з’явився у каюті, і вийшов на палубу, до моря, над яким, наче гігантські соломини, що пили воду, стояли стовпи сонячного світла. …
Голубий кібер шубовснув у невисоку хвилю за кормою, здійнявши стовп бризок. …
Кришталевий стовп, бризки розсіюються на пил, веселка.