Результати пошуку слова: Стогна

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв

Posted on by / 0 Comment

Вона лежала на лавi i голосно стогнала, а вiн блукав по оголених сiрих ланах, байдужне, без цiлi, аби далi вiд дому. … Хазяйка була слаба, немiчна жiнка, що все стогнала i ледве човгала по помостi шкарбунами на босу ногу. … А над головою докучливо стогнала хазяйка, рипiв її голос i човгали шкарбуни по помостi.

Євпраксія – Загребельний Павло

Posted on by / 0 Comment

Рвався з міцних рук, стогнав, рот мав зав'язаний шкураттям, страждання билося йому в очах. … Видавалося йому, ніби тримає в обіймах могутню жінку, жінка стогне від солодких захватів, стогне знесилено, рве йому серце своїм стогнанням, сповнює всього розкошами й гордістю за його чоловічу силу…

ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут

Posted on by / 0 Comment

Навіть старий, понурий боярин не міг рушитися з місця, потопаючи очима в тім лячнім кровавім морі, ловлячи носом запах гіркого диму і крові, вслухуючись у змішаний гамір, у зойки, стогнання та радісні окрики побіди. … – стогнав Захар Беркут, не підводячи очей на Мирославу.- Хто мене потішить по його страті?

ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Оповідання

Posted on by / 0 Comment

Іванко та Михасик стогнали від насолоди. … – стогнав він від насолоди при кожному русі жінки. … Я починаю стогнати. … – Я ж жінка!" Гульнара стогнала від насолоди. … – стогнала дівчина. … Галя стогнала від насолоди. … Дівчина стогнала від насолоди. … Жінка стогнала.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький

Posted on by / 0 Comment

Народ робив на панів панщину і стогнав у неволі. … Народ стогнав у ярмі, а його ще й до того силували приставати на унію. … – Що ж ми висидимо, як будемо сидіти та стогнати? … –  Треба боронити, а не зітхати та стогнати та чупринами крутити. … Дід не кричав, навіть не стогнав. … Мученики за Україну кричали та стогнали.

ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Збірка

Posted on by / 0 Comment

Українка солодко стогнала пiд їхнiми губами та руками. … Вiн хотiв заплющити очi, але дiвчата так солодко стогнали, що вiд того ставало ще гiрше: замiсть найманок, вiн уявляв собi Таньку з 8-го пiд’їзду… І тодi вiн вiдкрив очi. … Тигриця стогнала вiд насолоди. … Стогнав i прем’єр.

ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова

Posted on by / 0 Comment

Стогнало від того повітря й земля. … кричав він чи стогнав, наїдався того варива, очі його дико крутилися, бо не було в нього вже тіла, тільки оте червоне вариво і розпечений до червоного меч. … Гасав за вікнами вітер і бився в оболони, оболони стогнали, наче живі, а слуги позавмирали по кутках, як безсловесні тіні.

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Збитого Володька кинули на пiл, прикрили якоюсь рядниною i там вiн довго i глибоко стогнав, тяжко й уривно схлипував, здушуючи щосили напливаючi пiд горло ридання. … Вiн дихав поволi i навiть не стогнав. … Вiтер гонив у ньому нечисту силу, скавулiв, стогнав. … Настя стогнала: нема де навiть колиски повiсити, нема де голову прихилити.

Олександр Довженко – Україна в огні

Posted on by / 0 Comment

По всіх роздоріжжях чули люди вночі, як стогнала в журбі земля, як вили пси свою собачу тугу і плакали вдови. … стогнав Заброда. … Вони били один одного важкими іржавими уламками своєї важкої історії і стогнали обидва від ударів. … — стогнав у нестямі Василь. … — стогнав Василь на хірургічному столі.

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Що Докія (вона числила до сорок і вісім років) стогнала кожної днини на всі сторони, се була ще замала причина, аби витручати доньку з хати. … На те вона жінка, аби язик у неї не стояв за зубами та аби день і ніч стогнала. … Почала мов у болю стогнати, а відтак легко зойкати: –