Результати пошуку слова: Сторож
Олесь Гончар – Берег Любові
сторожко сидить на ящиках з продуктами та медикаментами. … Вдова загиблого під час війни моряка (служив старшиною на сторожовім катері) й сама з неабияким стажем трудівниця флоту, Клава потроху-потроху, та, одначе, щодалі поважніше місце посідала у світі Ягничевих думок. … — Може, сторожем підеш на польовий стан?
За сестрою – Андрій Чайковський
Але за ним стояв татарин на сторожі й пильно розглядався… … його поставили на сторожі. … Один Непорадний лишився на сторожі. … Що сталось із Спасівкою, чи багато взяли бранців, я не знаю, бо я стояв за частоколом на сторожі, а відтак пігнав за якимсь хлопцем. … Я в Спасівці не був, а за частоколом сторожив.
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево
Виконуйте роль сторожа при мені. … Якщо я правильно зрозумів, то йдеться не про сторожування біля професорової вілли, для цього досить придбати вівчарку. … Сторожко прислухалися до шарудіння на дорозі. … Забито сторожа. … Сторож, як завжди, знаходився всередині приміщення і, мабуть, спав, бо навіть не встиг натиснути на кнопку сигналізації.
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова
Від того муру, із мряки, випливла постать озброєної людини; він збагнув, що це хтось із замкової сторожі. … Сторожа наближалася, він уже чув навіть плюск води й цмокіт болота під їхніми ногами. … Однаково сірі, як і цей дощ, однаково вусаті, однаково банькуваті – оглядали його сторожко й підозріливо.
Іван Драч – Крила
А сторожа пильно чатувала, Бо людьми була ота сторожа І все знала про в’язницю птахів: «З оцієї вилетять в’язниці, Так у другу попадуть, ще гіршу, З другої як вилетять, припустимо, Дак у третій крила геть зів’януть. … Ми, птахи, втомились, надломились, Але все летіли над сторожею, Що у птахів звалася людьми…
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр
Ці села були в свій час козацькими сторожами перед “Диким полем” – … Думка мимоволі вертає до часів, коли з цього кургану виглядала козацька сторожа “гостей” – … Передягаюся і через кілька хвилин, як тільки збіглося зо дві сотні медведівчан – вирушаємо з трьома кулеметами балкою на Мельники, підсиливши сторожі в бік Трушівець.
Гнат Хоткевич – Довбуш
Лиш не злегка їх мож було зловити, бо то сохтівні люде були, сторожкі. … Стануть самі на сторожу й то з усіх боків. … — відізвався сторож. … Він мов обценьками залізними схопив сторожа за горло. … Сторожа вмить було зв’язано, заткнути рота дала свою хустку Мокрина. … Від церкви було досить далеко, то сторожі не почують.