Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment — Мені треба у місто сходити… На одну часинку. … Нарік така ланкова буде — з доски пошани не сходитиме. … Тільки темрява заховала чоловіка, як до Івана Тимофійовича почала сходитися його п’ятірка: Югина, Марта, Василь Карпець і Мирон Підіпригора.
Будь-коли чи будь коли як правильно? Дебет із кредитом повинен завжди сходитися, бо будь-коли може нагрянути перевірка.
Четверта заповідь – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Він не любив сходити з витиченого раз шляху. … Йти вперед куди раз пустився, не сходити на боки, не скорочувати шляху, хочби він був найдовший, коби лише рівний.
Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р. Posted on by / 0 Comment Далі: спускатися (з'їжджати, сходити додолу, низійти); „
ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб» Posted on by / 0 Comment Вона знала, що батька у висілку зараз нема, і вважала краще на берег не сходити, а наступного вечора вони повернуться з Лузан, тоді її плавання на «Колумбі» закінчиться. … Придержуючись рукою за трап, почав повільно сходити.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала» Posted on by / 0 Comment — і ладиться дальше сходити. … От і мусить її вже здалека бачити, як буде сходити до нього стежиною, мов східцями з лісу, крок за кроком… Гей, Туркине!.. … — Скажуть, щоб ти присилав сватів, а по лісах не пустять сходитися.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Оросив те тісто власним потом, і воно почало сходити. … – Коли бог до мене не може зійти, навіщо сходити до мене дияволові? … 5 Через тиждень, саме підвечір, почали сходитися до Святошиної келії ченці.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment – чимось невловимо знайомим, що могло сходити лише від жінки. … До Гризла почали сходитися селяни зі всієї Звенигородщини. … – Хай буде так, але дай мені час сходити до Шполи.
Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment Волею–неволею треба сходити на дорогу. … — Ні… Витак зачали сходитися до него леґіні то по два, то по три, ба з другої та й найпрєталоси нас сорок три. … І вигіла–сми хрест на тім камені вібитий… Та коли–бо то уже бирше не могла сходити на то місце і так обстало і понині.
ГОМЕР – Іліада Posted on by / 0 Comment 57] Сходитись всі почали, і, коли вже на площу зібрались, 58] Раптом з’явивсь перед ними і мовив Ахілл прудконогий: 59] «Видно, таки доведеться, Атріде, по довгих блуканнях 60] Нам повертатись додому, якщо ми уникнемо смерті: 61] Тяжко-бо нищить ахеїв війна і страшна моровиця.
