ЛАО Цзи – Дао-Де-Цзін Posted on by / 0 Comment Добре, щоб люди, доживши тут до похилого віку, осягали Досконалість, а йдучи звідси, вже не вертатися сюди.
ЯК ПИСАТИ РЕКЛАМНІ ТА PR-ТЕКСТИ Навчальний посібник Posted on by / 0 Comment Адже для героя інтерв’ю може стати неприємним сюрпризом вираз його обличчя на опублікованій фотографії (попередньо не узгодженій), що може стати причиною конфлікту, незважаючи на те, що це лише суб’єктивна думка героя інтерв’ю, бо інші люди цю фотографію можуть сприймати цілком позитивно.
Іван Драч – Крила Posted on by / 0 Comment Кажуть, Онассіс дізнався був, Заслав сюди агентуру, Та дід йому, хитра бісота, Підсунув не ту мікстуру.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз Posted on by / 0 Comment А гроші тягни з себе, мов жили: подать дай, мирське дай, сюди дай, туди дай, а поля в іншого скибка, а в іншого й нічого, випасу нема, ліс дорогий!..
ДЕГЕНЕРАТИВНО-ДИСТРОФІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СУГЛОБІВ Posted on by / 0 Comment Сюди відносять препарати, що впливають на метаболізм кісткової тканини (остеотропні препарати); метаболізм та функціональний стан м’язевої тканини (препарати, що нормалізують тонус м’язів); на енергетичний стан тканин та органів, активність процесів анаболізму та катаболізму.
ТАРАСЮК Галина – Покоївка Posted on by / 0 Comment з досадою думав Тодор Йонович, метикуючи, як би це швидше відправити Віорелію до дітей, бо якщо та суча чорна бісиця вже протоптала сюди стежку, то добра не сподійся… Рити він не боявся.
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment акурат на підступах до вашого села, пане господарю, попід лісом, за фигурою на розхресті назирив хлопака калиновий кущ і витяв собі сопілку, а вона, чуєш ти, людським голосом обізвалася — а ке лиш її сюди!
КЛІФОРД ГІРЦ: ГЕРМЕНЕВТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ТЕОРІЇ В КУЛЬТУРНІЙ АНТРОПОЛОГІЇ Posted on by / 0 Comment новими сюжетними ланками у т.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Сон Posted on by / 0 Comment Хор цвiркунiв м'яко сюрчав в сухiй травi, а один з них, покриваючи все, дзвiнко тягнув свою ноту, наче мiж землею i небом, понад застиглим морем снувалась й дзвенiла безконечна срiбна струна.
