Результати пошуку слова: Ся

З іншими – так-сяк. … – Я ся назваю Ярополк. … У місячному сяйві вони побачили чоловіка та жінку. … – Нам треба ся переодягнути, – … – Тільки давай сядемо у ванну, – … Біля кирниці вона ся зупинила, злізла з ровера та пішла ледь помітною стежинкою. … Дзвінка почала ся роздягати. … На березі стояв незнайомий хлоп і ся дивив на неї.

От був мiй панотець – князь, великого чину дойшов…" Отже, то сяк, то так, а кожному розкаже, що вона князька дочка. … А вона, ся вже моя панi, у пригодi якось їй ставала. … Гляну на Горпину, а вона сидить, слухає, наче їй ся пiсня вiдома, – …  Сядьте ближченько, мамо! … – От i ся, –

я не знаю, як воно ся називало, – … · Щасливий Ленінград – город-богатир, город-герой, що має таких у себе ленінградців і ленінградок… Щасливі ленінградці й ленінградки, що живуть у такому прекрасному городі, городі Леніна, городі сліпучої Слави, сяйво якої промениться над усією нашою Радянською Вітчизною.

Лише в одному випадку потерпілий – учитель музики – сяк-так змалював прикмети злочинців. … Учора вранці познайомилися, сиджу чекаю, коли він мені хоча б сяку-таку роботу підкине, коли раптом дзвінок. … –  Ти чого, такий-сякий-перетакий!  … Це в поліції, за царя, били, та й то дрібноту та сявок різних.

Ще раз спалахнула блискавка, і в її сяйві з’явився чоловік. … – скрикнув Чиновник і, сягнувши рукою в повітря, щось там намацав і натиснув. … Моделі нахилився і зірвав травинку, понюхав її, відкинув, розтер носаком болото під ногами, кілька секунд дивився на сяюче сонце, і рівним голосом проказав: –

Михей помічав погляди самовпевнених косопільчан і мимоволі випростувався на весь свій зріст; тепер він був вищим за Ничипора на дві голови, йшов так, наче на його грудях сяяли ордени. … Сяк-так артіль обсіялась. … Плани Макара Олексійовича, як людини державної, сягали далеко.

Кара-Мустафа повернувся тим же шляхом до свого кабінету, ще раз пильно оглянув білосніжну чалму із сяючим челенком, такий же білосніжний легкий доломан з горностаєвою опушкою, красиву чорну бороду, зрідка припорошену, мов памороззю, сивизною, і, залишившись задоволений собою, попростував до виходу.

Старий уже хотів було прогнати Істину, вбачаючи в ній жебрачку, але несподівано його вразило її внутрішнє сяйво. … Але сніп цей проголошує думку, що далеко сягає за обрій побуту: «Усе – сіно». … Августійше піклування сягало так далеко, що для півчих та оркестрантів тримали спеціальні карети, аби не ходили вони пішки в негоду.

Вода струміла по дну річища вузькими потічками між смугами піску та каміння, а подекуди розтікалася ясним сяйвом у своєму кам’янистому ложі. … На його смаглявому обличчі сяйнула радісна усмішка. … – Ходім пішки або сядьмо в трамвай,- сказала Кетрін. … При вході, під ліхтарем, куди не сягав дощ, стояли два карабінери.

І ось уже Демокріт тримає в долонях Гамількарів дарунок – вирізьбленого з кристалу скарабея, який міниться в холодному сяйві кругловидої Селени. … Сатрап Ахамен, що правив у Сардах, видав Демокрітові супровідний папірус до намісника Ксеркса в Чорній Землі, влада якого сягала від Дельти до Елефантини.