Результати пошуку слова: Ся

БЕРДЖЕС Ентоні – Механічний апельсин

Posted on by / 0 Comment

Ми затягли Дима в провулок і заходилися приводити його до ладу – наслинили наші «сякачки» й ну вмивати йому писок. … Лише сердега Дим раптом вирячився на небо, де сяяли зорі й місяць, і широко роззявив пасть, мов дитина, що доти таких вєщєй не бачила. … І раптом мені сяйнула така думка, що я трохи не поточився від захвату, братва.

ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ – ФІЛОСОФІЯ СКОВОРОДИ

Posted on by / 0 Comment

Тому злий антихрист не тільки сяде в Письмо, а вже сидить там аж по шию» 213. … Драма українська, III, 185: Кто есмъ аз и како ся весте нарицаю? … Підійми лише трохи твої поховані думки понад стихійною тінню, й ти побачиш правдиву людину, живу, що сяє в недосяжному світлі» (314).

РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі

Posted on by / 0 Comment

Джерела світла – сліпучі місяці велетенських ламп – сяяли згори, з висоти п’ятдесятиметрової башти. … Він підійшов до вікна кабіни і глянув униз: радгосп сяяв огнями серед темних ланів, як квітучий оазис серед пустелі. … За рогом Ніна востаннє кинула погляд на сяючий вогнями будинок Палацу піонерів.

ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР

Posted on by / 0 Comment

Віки промовляють до нього в цей опівнічний час, коли вже не джмелять моторчики по садках, не шелестить вода із шлангів і над заколисаною в місячнім сяйві Зачіплянкою, над її тихими вуличками панує тільки червона сторожкість неба та спокійна ясність собору. … Сама наче запрошує: сядь, студенте, відпочинь після трудів праведних!

Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів

Posted on by / 0 Comment

Повний місяць уже сходив у небі і червонястим сяйвом проглядав крізь туман. … Довга, безлиста, залита місячним сяйвом алея привела до особняка, що білів у глибині розлогого старого саду. … Зрідка між ними височіли самітні велетні сосни, що сягали в небо на п’ятдесят, а то й на сімдесят футів.

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

Повз нього пливе цей – конкретний, напружений і намагнетизовапий, осяяний блакитним, рожевим, зеленим сяйвом вибагливих абажурів, заслонений газовими фіранками, наснажений коханням і поривами, озвучений патефонними фокстротами і румбами… А над усім – Арсеньєв! … – де сядеш, там і злізеш… Кельнер!

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО

Posted on by / 0 Comment

Лiс ще дрiмає… а з синiм небом вже щось дiється: воно то зблiдне, наче вiд жаху, то спахне сяйвом, немов од радощiв. … Урештi ся забавка докучає дитинi, вона почина човгатись на руках у няньки, намагаючись до кота. … а на небi… отi зiрочки, що вночi сяють, то се дiти сонцевi… –

СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять

Posted on by / 0 Comment

– Ти чого, сякий, а не такий, на холодi вухналi куєш зубами? … По-перше, наша коняка була здирцею: не погодуй чимось ласим її з рук, нiзащо не сядеш на неї, по-друге, нiяк її не можна було пустити в галоп, а спробуєш, – … I вже тодi менi однi слова сяяли, мов зорi, а iншi туманили голову.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я

Posted on by / 0 Comment

В гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє. … Павине пір'я блищало й миготіло, а золотий пружок парчі на чорних косах сяв і надавав краси тонким чорним бровам та блискучим очам. … усе блищало й сяло проти вранішнього сонця, як щире золото. … Тепер хоч сядь та й плач!

СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів

Posted on by / 0 Comment

Рудобородий узяв прутик, покрутив його так і сяк, понюхав і відкинув убік. … Краплини крові свіжої хай сяють на мечах… І всі співали. … Проте вони справляли враження людей задоволених: вони часто і охоче сміялися, вони поводилися розкуто, їхні очі сяяли, повсюди лунали гучні, жваві голоси.