Результати пошуку слова: Ся
СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський
Коцюбинський прочитав, як Лазар повiсив дiвчину, в якої золотi волосинки сяяли круг лоба, як фуркнула мотузка, i тiло дiвчини в бiлому мiшку закрутилося на нiй. … Ну, як ся має Сава Гаврилович? … – Але як ся має старий? … Йому спадає на думку, що жахливим сяйвом очей хижак примушує свою жертву в темних глибинах моря застигати на мiсцi.
ШЕКЛІ Роберт – Злочинна цивілізація
Та, намагаючись сягнути думкою за межі відомих йому найпростіших знань, він немов підступав до чогось темного і страшного. … – Коли сядемо, – … Далеко попереду, контрастуючи з тьмяним коридорним освітленням, яскріло сонячне сяйво. … Вони ще не стали людьми; пам’ять цих істот сягала ледве на годину в глиб часу.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША
Гуркіт покотився залою, і дехто з гостей здивовано озирнувся на зарозумілого пахолка, але той прийняв із рук вартового ґвардійця тяжку старовинну фузею, преспокійно запалив ґніт, дочекався, коли полум’я із тріском сягне замка, і пальнув у стелю. … Мінливе сяйво від свічок у канделябрі кидало на стіни три похмурі тіні.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев
– гукнув мисливець до човняра.- Дуже мало місця – качки не сядуть. … Подбати за поранених не було коли: починалась атака, і тоді ми вбивали австрійців, які ледве брели болотом – вода сягала їм аж до пояса,- тримаючи гвинтівки над головою. … Сядьмо, Ренато, за столик, гаразд? … – Може, ви краще сядете, полковнику?
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ
Інші похилили голови за борт і бачили зірки далеко внизу під собою, і здавалося їм в останню смертну мить, що пливуть вони в надзоряну сяючу далину. … Ні, ви подивіть-ся-но. … В світлі електричних похідних ламп і свічок груди їх сяяли орденами. … Я хотів би замкнути тебе в золоту клітку, щоб ніяке зло не сягало тебе.