РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи
Пінявили довкола гребні хвиль, сягало око скільки. … Небо як небо, коли б не оті три яскраво сяючі сліпучо-жовті диски. … Сядемо в Магельяні. … Попереду, скільки сягало око, розкинулась темно-синя гладінь океану, де-не-де поцяткована атолами. … – Сякий-такий, де кавуни подів? … І тут Омелькові сяйнула геніальна думка.