Результати пошуку слова: Та й

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО

Posted on by / 0 Comment

Якийсь холод торкається делiкатного дiтського тiла, щось бере з-за плечей, лячно так, плакати хочеться, а не можна… Дитина насилу вiдриває очi вiд вiкна й ховає голову в няньки на грудях. … Хлопець добре розумiє Маринину штуку; вiн не вiрить, щоб то Хо промовив те "зараз" таким невдатним басом, однатс йому стає страшно.

Іван Драч – Крила

Posted on by / 0 Comment

Та й козачка на кобзі награвав Ногами босими. … Бувало, сяде босий Та й пальці струнами — бринь-бринь — перебира. … БАЛАДА ПРО КАРМАЛЮКА Прив'язали, примоцювали, гей, мотуззям Устима, лицаря, гей, Кармалюка До кобили дубової, до позорища Три екзекутори та й четвертий кат.

Ольга Кобилянська – Царiвна

Posted on by / 0 Comment

Тепер, коли я без дорогоi бабунi така осамочена й не маю нiкого, хто мене розумiв би, ба лиш розумiти хотiв, стали лiси й гори якимсь одиноким моiм свiтом i притулком… Вiд нас до лiсу недалеко, i я забiгаю туди часто й тайком. … Воно й так не здалося би на нiчо. … Воно, правду сказавши, вже таки би й час.

Тарас Григорович Шевченко – Княгиня

Posted on by / 0 Comment

Прокинувшись, дивиться на протилежну, за садом, гору, дивиться, дивиться й сам себе питає: “А що воно там, за горою? … А що, якби піти та подивитися, як вони там його підпирають? … Підїжжаючи до села, побачив він на протилежній горі свою хату та й гукнув весело: — … Та краще було б не відвідувати його.

ШЕВЧЕНКО Тарас – Назар Стодоля

Posted on by / 0 Comment

I надоумило ж сiдоусого у таке свято, коли добрi люди тiльки колядують, сподiваться гостей, та й ще яких гостей! … А якби не крився та пораявся б зо мною отак тижнiв за два до свят, то певна уже була б рiч; а то схаменувся на самiсiнький свят-вечiр та й ластиться: “I сяка й така, i добра, i розумна ти, Стехо: поможи!

УКРАЇНКА Леся – Поезiї

Posted on by / 0 Comment

А як з ранку та й до ранку стали люди обридать, Ох зробив собi землянку, Оха бiльше не видать. … I ти, дубе мiй високий, Друже мiй єдиний!” Та й замовкла. … VII Ой високо сонце в яснiм небi стало, Гаряче промiння та й порозсипало, По хвилях блакитних пливе човен прудко. … Та хоч би й крила менi солов’їнi, I воля своя, –

Кобилянська Ольга – Нiоба

Posted on by / 0 Comment

Хоч би я говорив усiма людськими й янгольськими мовами, та не мав би любови, то був би я мiддю, що дзвенить, або кимвалом що бринчить. … анi жадного упокорення з боку його та немилоi для неi його жiнки; вона вiдокремлено в нього житиме, спокiйно та в пошанi, вiдвiдуватимуть ii тiльки вiн та його нещасний хлопець, –

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз

Posted on by / 0 Comment

Та торбинка заважала йому, він се якось зразу почув, Йому стало прикро, навіть соромно мати хліб… Сквапно, хапаючись, скинув він торбинку в хлібом і, весь червоний, засоромлений, наближавсь до жінок. … Видурить що в його та ще й регоче, коли той обурюється на брата за хитрощі. … Так чи інак, а земля мусить бути його власністю!

Остап Вишня – Думи мої

Posted on by / 0 Comment

все це відійшло, все це — колись, та — трясця його матері! … Умирав уже, царі його додавлювали, а він узяв та й дав Шевченка! … Я тільки можу стати на коліна перед народом, уклонитися йому земно та й проказати: — … Ота лисичка, отой зайчик навіть не уявляє (та й уявити собі не може), яке ласкаве око стежить за ним…,