Юрій Андрухович – Перверзія Posted on by / 0 Comment Дорогою від паркінгу до зупинки водяного трамваю № 1 (надалі — вапоретто) Респондент сяк–так оклигав. … Лишень по кутиках вуст його мож’ було впізнати сяку–таку присутність у цім тілі пушки духа.
Олександр Довженко – Щоденник Posted on by / 0 Comment А ви все пишете — убив та вбив, та спалив, та засмажив, повісив, та ще вбив так да сяк. … Ну, я крутивсь, крутивсь і так і сяк — не виходить, живе.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я Posted on by / 0 Comment Ще гаразд не обмила тіста на руках, обтерла їх сяк–так рушником і кинулась вимішувать лемішку. … – Не лізь, бо я тебе, сяка–така душе, скину з драбини!
БАХ Річард – Ілюзії Posted on by / 0 Comment Бiля крила палало вранiшнє вогнище, над яким була сяк–так примощена сковорiдка.
НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст. Posted on by / 0 Comment Як каже літописець, вони, на Володимир приглядаючись, говорили: “Чи сяк, чи так, а буде Володимир наш з Божою поміччю”.
Астрід Ліндгрен – Нові пригоди Карлсона, що живе на даху Posted on by / 0 Comment Карлсон згадує, що він іменинник Карлсонові пощастило, що він зник, перш ніж мама вернулася з бюро подорожей, бо вона справді розсердилась і за пеларгонію, і за розлиту воду, хоч Малому сяк–так уже вдалося її витерти.
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика Posted on by / 0 Comment Роздали сякий–такий дріб’язок, цукор, трохи ліків – під музику, звичайно, аплодисменти, стрекіт кінокамер.
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне Posted on by / 0 Comment Хто мав який-небудь шматочок свого поля, сяк–так його шкрябав, засівав; а хто не мав – приставав за половинщика до того, в кого було поля багато; панська ж земля зоставалася неорана, несіяна. … Сама б я сяк–так перебилася,-казала Килині з осені Марина, коли ще було в неї півклунка борошна.
Іван Драч – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Ні освіта, ні родинні зв’язки не допомогли йому досягти сякої–такої забезпеченості, і він вирішив здобути «споможение» до жалування, для чого й написав розписку: «Темнозрачному адських пропастей начальнику и служителям его демонам…
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена Posted on by / 0 Comment – Я трохи граю і вмію навіть сяк–так співати. … – Я бував у вас у будень, а тепер неділя, ще й свято…- насилу спромігся він знайти сяку–таку одмовку.
