Володимир Сосюра – Третя рота
Така красива, повна, рум’яна і темноока. … Було ще темно, і сніг під нашими маленькими ногами так гостро і холодію скрипів… Раптом до нас метнулися дві великі чорні тіні. … Ми йшли до дерев, де було темно і не видно людей. … І знову тихий Бахмут, і в вечірньому шумі дерев синій зір і покірні кохані губи.