Борис Грінченко – Під тихими вербами
Може б, ти й за купця був, га? … — А ти таки бий по мордяці, поки почує та назад поверне! … І вам,— каже,— тату, радю тих багатирів покинути та по-божому жити». — … Питалися, чи ти дома будеш? … — Ти будеш мені шарлатана притулять? … Кілька хвилин було тихо, аж поки озвався дід Дорош. … А ти в йому як сокіл будеш літати.