Результати пошуку слова: Тик

Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності

Posted on by / 0 Comment

І сміялася всією своєю постаттю, променилася радістю й красою, аж мене взяли заздрощі, по-хлоп'ячому закортіло похвастатися й мені перед Алею, я вже розтулив рота, щоб розповісти їй про радісно-сірі очі, але вчасно схаменувся, перехопив готові вилетіти слова й послав на їхнє місце інші, ті, що звуться «тик-мик»: –

Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф.

Posted on by / 0 Comment

Три­ тикале вимогливіше до ґрунту, ніж жито і менш вимогливе порів­ няно з пшеницею. … Підготовка ґрунту для вирощування три­ тикале майже не відрізняється від підготовки його під інші озимі зернові культури. … Тому оптимальна глибина сівби три­ тикале глибша, ніж у інших зернових культур першої групи (табл.2.2).

НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна

Posted on by / 0 Comment

З бридливим виразом обличчя вона обходила стрiй гiмназистiв в актовому залi i, де побачила у кого якусь плямку на рукавi, абощо, тикала пальцем i цiдила крiзь зуби: "Що це? … Я обернувсь i встиг помiтити хижi розкосi очицi Шайтана-аги, що, метнувшися, з тик у натовпi.

Володимир Винниченко – Відродження Нації

Posted on by / 0 Comment

В кабінеті до сліз, до щирого, нефальшивого гніву суперечки й промови про рівність усіх людей, а в кухні так само щиро ляпаси по лиці кухарці за пересмажену курку, „тикання” звощиків, кельнерів. … Ті ще дещо обгризли й з серцем тикнули нам… „Інструкцію Ґенеральному Секретаріатові”.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Posted on by / 0 Comment

– говорила Степанида, тикаючи Дашковичевi то тiєю, то другою рукою з поначiплюваними квiтками.. – … –  То це вiн на батька тикає! … нiгде тобi нема i признаки образiв, тiльки каторжнi iдолища тикають менi в очi свої розгорнутi граматки з смертельними грiхами.

МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне

Posted on by / 0 Comment

– І Федір, зупиняючись і коливаючись, тикав перед себе пальцем, ніби бачиз перед собою кого другого, що перечив йому. … –  На, дідусю, сам розкуштуй, що нам доводиться їсти!- казали йому одрадяни, тикаючи Уласові шматок хліба, сухий та чорний, як кізяк.