БАХ Річард – Ілюзії Posted on by / 0 Comment Смак того хлiба я вiдчуваю i досi, навiть тепер, коли пишу цi рядки – смак тирси й засохлого конторського клею, розiгрiтого на смальцi.
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка Posted on by / 0 Comment Сяє сонце, вітер віє, Тирсу нахиляє, До струни струна на кобзі Стиха промовляє.
БОРЩАК Ілько – ІВАН МАЗЕПА. Життя й пориви великого гетьмана Posted on by / 0 Comment У західноєвропейській літературі Мазепа, завдяки романтичній поезії залишився легендовим героєм, такою самою нереальною появою, як і країна, що його видала: вродливий юнак, напівголий, прив’язаний до розгнузданого дикого коня, що мчить у божевільному розгоні, цькований маревом, через степову тирсу назустріч таємному призначенню.
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ Posted on by / 0 Comment І довготелесий, мов жердина, Михайло, якому ні про що двічі казати не треба, несе сокиру у дроворуб, підмітає дряпаком доріжку від стодоли до хати, обтрушує від стружки і тирси штани – іде вечеряти.
Френсіс Фіцджеральд – Великий Гетсбі Posted on by / 0 Comment Розповідь його складалася з таких банальних, таких заяложених виразів, що в уяві моїй вона викликала тільки один образ: такого собі персонажа в тюрбані, що полює на тигрів у Булонському лісі, виділяючи з усіх пор тирсу замість поту.
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії Posted on by / 0 Comment Жеребець англійської скакової, з білою плямою на лобі, бив стрункими ногами тирсу, закидав виточену голову, з розкосими сливовими, темними, як ніч, очима.
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment Компаньйони почули виразний звук, нiби лезо ножа потрапило у металеву тирсу.
МАЙН Томас Рид – Морське вовченя Posted on by / 0 Comment Тирсу я брав пальцями і викидав, щоб дати простір лезу.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Виваляні в снігу з грязюкою, ніби клоуни в тирсі, вони таки приземлилися коло всіх тих зруйнованих і розчавлених “мерседесів” та “опелів”; носячись коридорами цього трохи лабіринту, а трохи цвинтаря, поміж усіх інших “фордів”, “
