ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців
Так і говорив: «Ти, Тихоне, вважай, що ти вже з медаллю…» – … Тихоне, дожидай, без медалі не будеш». – … – Здрастуй, Тихоне, – … – Слухай-но, Тихоне, – … Остап обережно підтримував Тихона, щоб мова вільно могла литись з його широко відкритого рота. … У двірницькій стояв запах гнилого кізяка, що струмував від нових валянків Тихона.