Результати пошуку слова: Тихо-тихенько
СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку
Одні поважно сиділи на розставлених попід стіною стільцях, інші позбиралися групами й тихо розмовляли. … Брати його треба, але тихо. … Тут треба тихо. … – тихенько запитав Сашко. … Він тихенько, намагаючись не розбудити гостя, одягнувся. … Тоді він тихенько покликав собаку. … Дорохов разом з Козубцем тихенько зайшли в кухню.
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів
Намагаючись не привертати до себе уваги, Максим тихенько пройшов до свого робочого місця і неголосно привітався з асистентом. … тихенько мовила Рада. … Тихо, але страхітливо виразно хрускають чиїсь викручені суглоби, велике м’яке тіло заклякає у безвладному падінні. … Було тихо. … Тихо, – … – тихо спитав Максим.
Стендаль – Червоне і чорне
Коли вони опівночі повертались у вітальню, пані де Реналь спитала його тихенько: — … — тихенько повторив він кілька разів, з насолодою вдихаючи свіже повітря. … Та дівчина з Франш-Конте, висока, ставна і чепурно вбрана, як це годиться для такого кафе, вже двічі тихо покликала, щоб почув тільки Жюльєн: «Пане!
БЕРРОУЗ Эдгар – Повернення Тарзана
тихо мовив Тарзан і штовхнув Рокова з такою силою, що той полетів сторчма і простерся на палубі біля борту. … У джунглях навряд чи хтось відійшов би тихенько вбік, коли хтось нападає на його товариша. … – тихо гукнула вона, щойно Тарзан увійшов до кімнати. … Пане, ліпше для нас було б тихенько піти звідси.