Любко Дереш – Намір!
У повній тиші ми стежили, як пересипається пісок з одної колбочки в іншу. … У дзвінкій тиші бабиного дому я повільно, крок за кроком перемотував у голові безконечні плівки пам’яті. … У нічим не порушуваній тиші влаштував чудернацький балет з потягусями, розмахуванням кінцівками та пластикою, як у фільмах про Шаолінь.