Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
В бараках жили тоді, інженерів не вистачало, і в нього вдома був цілий гуртожиток — п’ять племінників тіснилося, що приходили з села до нього, до дядька, з дерев’яними сундучками. … У вирішальний час для великої справи він виявився непридатним, то для чого ж тоді жити? … Жито високе, вродило тоді не гірше, як цього літа.