Результати пошуку слова: Тон

називають епохою орнаментального стилю, головними рисами якого є ритмічність упорядкування художнього тексту, що нагадує візерунок і витонченість художніх засобів-прикрас. Але 30 32 основна частина життя орієнтує увагу на бойових подвигах князя, на описах переможних битв з тевтонськими військами та лівонськими лицарями.

Ми живемо у свiтi, придуманому масонами: Пушкiним i Бетховеном, Гюго i Фiхте, Ньютоном i Гарибальдi. космополiтiв» i «шарлатанiв», знищували у сталiнських i гiтлерiвських концтаборах (масонство заборонялося тоталiтарними режимами Гiтлера, Сталiна, Мао, Муссолiнi, ФрАнко, Хорти, Антонеску.

423 CDL-AD (2007) 018 Висновок щодо Закону про внесення змін до законодавства стосовно статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад в Україні ……… 74 Це стосується обмеженої кількості кантональних виборів у Швейцарії. 23; рішення в справі «Жітона та ін.

Х Там сльози матері, як Божі зорі, Засяють у мене перед очима, Як серцем потону в блаженстві, в морі Серед утіх, достойних серафима. Потонуло все, почезло… Нігде ні хатини! Бо повісить цар-невіра Диво те під зорі, Щоб і Польща, й Україна Потонули в горі. «Як, щоб ти з царем укупі Потонула в аді?» —

Від монотонного співу деякі стали дрімати, не виспавшися вночі. І славний був у нього аркан: увесь шовковий, тонкий і дуже міцний. Хлопцеві текли сльози з очей, але закусив губи до крови і не видав ні одного стону.

А коли б це також було неможливе, тоді вони мають дістати автономію. На першому місці стояла ідея самостійности Закарпаття, на другому – злука з Західною Україною, і щойно на третьому місці – автономія, при чому не сказано, в якій саме державі Закарпаття мало б дістати цю автономію.

Антонова, М. Індивідуальність пов’язана з відособленістю, автономністю й самоорганізацією. Під адаптемою як одиницею адаптаційного аналізу розуміють не бінарну взаємодію систем “індивід – середовище”, а цілий ряд незалежних взаємозв’язків, їхніх автономних підсистем.

— Я співак, бас-барітон. Цього не можна забувати в проповідях до простонароддя. Від шиї виходив наперед довгий тонкий шнур, з якого роблять віжки, засилений на петлю. Не видав з себе стону наче б то не його били, а якусь колоду. Василь неміг здержати важких стонів, які з його грудий що хвиля добувалися.

– і він показав на пришпилений до стіни біля шафи аркуш картону. Решта картону була чиста. Тієї миті в сінях тоненько заскавчало цуценя.

Ціле його єство потонуло в праці і на инше він не зважав. У неї струнка не висока стать з високими гарно витонченими дівочими грудьми. Повтаряла за маламедом слова наслідуючи його співучу інтонацію, з чого хотілось їй дуже сміятися, але при цім думала об чім иншім і нічого її голови триматися не хотіло.