Результати пошуку слова: Точно весна

БУДНI З недiлi першого дня подався Матвiй до Лебедiв, щоб остаточно перебалакати з Григорчуком. “Боже, коли б та вже весна швидше. Наближається, нарештi, весна. Ах, яка та весна! А час наглив, весна летiла буревiєм, снiг щезав на очах, сонце шалено горiло. Остання Володькова надiя зникла остаточно.

Тодi кипiла скажено друга молодiсть, тодi не вiрила, що йде тридцята весна, бо в очах темнiло, а пiд ягодою тугої перси ревли вiд солодких мук отари самцiв. Дядя Варфоломiй має вигляд остаточно ображеного, i це для того: завоювати Стефана. I тiльки другий вдалий пострiл остаточно помирить нас.

Досвід підказав йому навіть, звідки треба ждати Рудя, і він наставив свої страхітливі роги точно в напрямку наближення ворога. Весна. Весна. –  Точно. Весна.

І от уяви собі: весна, каштани квітнуть, вікна розчинені, в кожній квартирі народ святкує кінець собачого життя в гуртожитках, підвалах, чужих кутках і комуналках. Мундир точно у воду, а от куди хазяїна діли? –  Оцього точно не забуду, товаришу полковнику. Нашого Старого понесло остаточно: – Це вже точно!

чи не могли б ви взяти мої черевики і точно прикласти їх до слідів? залежно від обставин вирішимо остаточно, як нам бути. Драбину остаточно встановили 28 травня. На превелику радість мешканців Гранітного палацу, повернулася весна, і незабаром колоністи стали проводити в своєму помешканні лише години сну та обідів.

Ось так я для себе й вирішила, що уже точно знаю, хто такий той Люко Дашвар. Я нервуватиму… Я точно нервуватиму і плакатиму… Бо я кохаю його. Хай застигнуть хоча б до весни, а весна зі своїми рецептами прилетить. Ніяк та весна не прийде!

Гандальфові прийшла до пам’яті та весна, коли, майже 80 років тому, Більбо покинув Торбу-на-Кручі навіть без носовичка. Точно знаю, що не за якісь там особливі чесноти: ні про силу, ні про мудрість не йдеться. Сподіваюся, ти зустрінешся з ним раніше, ніж остаточно залишиш Гобітанію?

Ще ярими дощами весна не сипне, а жайворонок виманює господаря з плугом, вже зозуля зорює в садах, а там, дивися, зазеленіє поле і картопля у землю проситься. В святочному убранні Докія поволі прямує додому. Дмитро усміхнувся і здивувався: уміє чоловік одною точною думкою розбити чиїсь погляди.

Скільки я вас, Грак, учив точно висловлюватися. Анонімки пише!» Ця звістка остаточно поставила Стратона Стратоновича перед пекучою дилемою: або Хлівнюк, або я. Він приніс пляшку сухого шампанського і цукерок «Весна», які колись так любила матуся Карапєт… – Тоді в його душі буйно розквітала весна.

Весна 1942 року. Шість вагонів-телятників із дівчатами різного віку і малими хлопцями не старше 16-17 років охороняли два старих німці, можливо, навіть без зброї і точно без собак. Почалася весна, і ніхто не сумнівався, що погроми триватимуть масово, де лише українське населення не зможе себе захистити.