Остап Вишня – Мисливські усмішки Posted on by / 0 Comment Пiдбiгли ми всi до того парубчака: стоїть блiдий-блIдий, губи бiлi й трусяться, i нiчого бiльше вимовити не може, тiльки: – … Дiд Ступа саме ятерi на озерi трусив.
ФРАНКО Іван Якович – Украдене щастя Posted on by / 0 Comment Та такої врiжте дрiбної, аби аж жижки трусилися! … Чого став та й трусишся?
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Там обшуки сьогодні, всі хати трусять! … Солдати миттю пороздягалися до трусів і, вже стоячи край борту, зіщулені від холоду, про щось стали перешіптуватись між собою: виявилось, вирішують, чи одягати рятувальні пояси.
ПАНОВ Микола – Боцман з «Тумана» Posted on by / 0 Comment «Поранені, товаришу командир?» Відмахнувся досадливо: «Нічого, боцмане…» І знову корабель труснуло. … Агєєв добіг перший, труснув його за плече, сигнальник почав хилитися набік, не випускаючи автомата.
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево Posted on by / 0 Comment Гейко гладив його коротку руду шерсть, трусив за лапи, ухиляючись від шорсткого гарячого язика, тер перехоплену ремінним кільцем міцну шию Аргона. … Горішній помовчав і, наче відганяючи від себе тяжкі спогади, трусонув головою.
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ Posted on by / 0 Comment У вас, каже, все погане, а самі ж завидющі, жаднючі, аж трусяться.
Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів Posted on by / 0 Comment – Флінт не такий був, щоб трусити чиїсь кишені. … Та якби я знав напевно, що вони всі хворі (поки що, здається, тільки одного з них трусить пропасниця), то я, навіть ризикуючи своїм життям, пішов би надати їм лікарську допомогу.
УГАРОВ Григор – Невидимий риф Posted on by / 0 Comment Легкий поштовх труснув корабель. … … нас трусонуть оті невидимі дияволи, –
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Що ж до цього ось (труснув ескізом), то мені здається – тут також ніякі коментарі не потрібні. … Вітер віяв так само, але вже трусив і кружляв сніжок.
ТАРАСЮК Галина – Покоївка Posted on by / 0 Comment Трусячись тихенько за шафою, мов миша-полівка в скирті, незчулася, як втома зморила. … Та й вона вже не ходила як сновида по дому, не трусилася від страху.
