Результати пошуку слова: Туж-туж
Осип Назарук – Роксоляна
— Бо сподіваються або тим більшого окупу від родичів, чим довше вони тужитимуть, або великої ціни від чужих, яким раз у раз показують нас, вивчивши наперед, чого їм треба. … Раненько почула в небі тужні голоси. … Такі тужні, що здавалося їй на хвилинку, що то її рідна мати й батько кличуть за нею: “Настуню!
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Одначе вона не довго тужила: незабаром знайшовся другий. … Як почула мати, то цілісінький тиждень тужила, як божевільна, не своїм голосом, а мене била щось з місяць, хто його знає й за віщо… Швидко нас знову в кухні забрали: матір дивитись за дробиною, і мене з нею… А в кухнях – нужда… голодно й холодно!