Результати пошуку слова: Тума
ТАРАСЮК Галина – Покоївка
Чорба з півня, золотава піцца, спечена, як похвалилась Міля, Жоржеттою за справжнім італійським рецептом, і та вправність, з якою нова прислуга накривала на стіл, розвіяли вранішні сумніви Віорелії Віорелівни, мов легкий туманець. … А коли в цей рожевий туман заплив її Тодоріка, знову знепритомніла.
Гнат Хоткевич – Довбуш
Безрадісно, тупо йшли нога за ногою, а ліс усе густішає, а скали все вищають, верхи їх криються в туманах. … Ставали безнадійно, потім сідали, чекали годину, й дві, й три, поки розгонить сонце туман, поки знайдеться можливість іти вперед, хоча, чому вони той напрям, у якому йшли, називали «вперед» —
ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР
Після високого синього літа небо осені обвалюється на степи важкою мрякою, туманами, і нема більше вдалині твого ясного собору, нема й далини, маленьким стає світ. … Певне, з таким і ці тумани не були б сліпі, і невилазні шляхи не були б болотом, і не здавалось би тобі затяжкою твоя завжденна праця.
КЛАРК Артур – Колиска на орбіті
І раптом моє відображення, що плавало там мовби в тумані, стало виразним. … Десь там, за зоряними туманностями, живуть його брати, такі ж самотні, як і він. … З волохатої темно-жовтої маточки поплив червоний туман і оббризкав кривавими краплями кору мертвого дерева. … У крапель червоного туману був свій ритм.