ШЕКЛІ Роберт – Злочинна цивілізація
З меблів у кімнаті були тільки ліжко й стілець. … Тепер він тільки здогадувався, що колись володів таким неоціненним скарбом – пам’яттю. … Тепер йому залишалося тільки гадати про них. … Колись він міг сказати: «це таке, як» або «воно нагадує мені»… Тепер ніщо не нагадувало йому хоч про щось, і кожна річ була тільки собою.