Осип Назарук – Роксоляна
Тінь твердості зовсім щезла довкруги його уст. … Як тінь, пішов за нею молодий Сулейман. … Одначе, тінь того, що мало прийти, вперве тут упала на її молоду, розхвильовану душу… Чула виразно, що розлетівся вже ніжний запах її першої любові, яку відчувала до Стефана, та що помалу, але постійно входить в її серце друга любов.